На сьогодняшній день має місце підвищення частоти неплідності у жінок хворих на ендометріоз. Методи  лікування неплідності у хворих на ендометріоз потребують урахування перебігу захворювання, медикаментозного навантаження, особливо після лапароскопічних втручань. Для підвищення ефективності реабілітаційного лікування  нами були використані немедикаментозні методи озонотерапії та карбоксітерапії. Симптомами зовнішнього ендометріозу у обстежених хворих основної групи були хронічний симптом тазової болі, порушення функціювання системи гіпофіз–яєчники, що реалізувалось неплідністю, дисменореєю, передменструальним синдромом. Нами виявлена дисфункція в системі гіпофіз–яєчники у хво-рих основної групи. Середній рівень ФСГ був підвищеним. Середні величини пролактину у жінок мали тенденцію до підвищення, але його продукція не перевищувала нормальні показни-ки. У хворих на ендометріоз рівень естрадіолу в фолікулінову фазу не мав істотної різниці. Його підвищення виявлено в лютеїнову фазу. Зниження кількості гормону було виявлено лише в периовуляторний період.  Такі ж  зміни спостерігаються і в секреції яєчниками прогестерону. Його рівень зменшується  тільки в лютеїновий період. Таким чином, можна констатувати, що порушення в досліджуваній нами гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок пов’язані як з прямою, так і опосередкованою дією на гіпофіз та гонади, що реалізується в підвищеній продукції ФСГ на тлі нормопролактинемії. Дисфункція в яєчниках проявляється в абсолютній гіпо-прогестеронемії в лютеїновий період, що призводить до стійкої ановуляції і формування ендометріоїдних гетеротопій.

     Нами був розроблений реабілітаційний комплекс, в склад якого входила озонотерапія у вигляді ректальних та піхвових інсуфляцій озонокісневих сумішей та карбоксітерапія. Озонотерапія проводилась на 3-5-й день післяопераційного періоду. Карбоксітерапія викори-стовувалась в лютеінову фазу менструального циклу в рефлексогенні зони. Післяопераційна реабілітація призвела до нормалізації гормонів. При цьому істотно знижувалася частота рецидивів клінічних проявів ендометріозу, а у хворих з позитивними репродуктивними намірами в перші 6-9 місяців в 56% випадків наступала вагітність.